Секрет Друга ріка

Люди, як люди, а я народився старим
Хоч був колись добрим малим
Так, старим малим
Літав і не загинув, але
Мабуть на небі таки місця нема
Чи черга моя не дійшла
Замість мене там ви, а не я
Летять картини, я
Колись піду, та ти не будеш один
Запам'ятаюсь тобі таким
Веселим, трохи сумним
Посміхайся, син!

Я нікому не скажу
Я не видам наш секрет
Не забирай, кого люблю
Забери мене
Я нікому не скажу
Я не видам наш секрет
Не забирай, кого люблю
Бери мене!
Бери мене!

О, Боже, знаєш
Для чого ти їх забираєш
І нас сумних залишаєш
Хіба ж їм тут місця нема?
Скажи, в чому я винний?
О, Боже, знаєш, для чого їх від мене ховаєш
Десь у хмарах – ну як вони там?
Скажи, хоч як вони там!?

Я нікому не скажу
Я не видам наш секрет!
Не забирай, кого люблю
Забери мене!
Я нікому не скажу
Я не видам наш секрет!
Не забирай, кого люблю
Забери мене!
Бери мене!

Я нікому не скажу
Я не видам наш секрет!
Не забирай, кого люблю
Забери мене!
Бери мене!